Відновлення мовлення після інсульту: комплексний підхід до повернення до повноцінного життя

Опубліковано: 31 січня 2025 року

Вступ

Доброго дня, шановні читачі! Я — Олена Петрівна, старша медична сестра пансіонату “Кращий” з 15-річним досвідом роботи з пацієнтами, які перенесли інсульт. За роки своєї практики я бачила сотні випадків успішного відновлення мовлення завдяки правильно організованій реабілітації.

Інсульт — це гостре порушення мозкового кровообігу (ГПМК), яке виникає внаслідок закупорки або розриву судин головного мозку і призводить до пошкодження тканин мозку через недостатнє постачання киснем (ішемія) або крововилив (геморагія). Це серйозний стан, який може спричинити різноманітні неврологічні порушення, зокрема втрату здатності говорити та розуміти мовлення.

Відновлення мовлення після інсульту – у нашому пансіонаті “Кращий” ми щодня стикаємося з наслідками інсульту і знаємо, що втрата мовлення стає не лише фізичною проблемою, а й важким психологічним випробуванням як для пацієнта, так і для його близьких. Однак власний досвід переконує, що своєчасна, професійна та комплексна терапія здатна повернути втрачені навички та допомогти людині відновити якість життя.

Види мовленнєвих розладів після інсульту

Мовленнєві розлади після інсульту різняться за своїм характером, механізмом виникнення та ступенем тяжкості. Розуміння конкретного типу порушення критично важливе для розробки ефективної програми реабілітації. У нашій практиці в пансіонаті “Кращий” ми зустрічаємо такі порушення:

1. Афазія

Афазія — це повне або часткове порушення мовлення, спричинене ураженням мовленнєвих центрів головного мозку (зони Брока та зони Верніке). За нашими спостереженнями, це найпоширеніший розлад після інсульту, який проявляється у близько 30% наших пацієнтів. Залежно від локалізації пошкодження, розрізняємо такі види афазії:

• Моторна афазія (поділяється на афферентну та ефферентну) — виникає при ураженні лобної частки домінантної півкулі мозку (зони Брока). Пацієнт розуміє звернену до нього мову, але не може сформулювати власну відповідь. Характерні ознаки:
  • Порушення артикуляції звуків
  • Труднощі у вимовлянні слів
  • Спрощення граматичних конструкцій
  • Телеграфний стиль мовлення
  Приклад з практики: Пан Петро, 67 років, після ішемічного інсульту в лівій півкулі мав типову моторну афазію. Міг вимовляти лише окремі склади (“та”, “ма”, “ба”) і найпростіші слова (“так”, “ні”, “дай”). При цьому чудово розумів звернену до нього мову та виконував складні інструкції.
• Сенсорна афазія — виникає при ураженні скроневої ділянки домінантної півкулі (зони Верніке). Пацієнт втрачає здатність розуміти зміст почутих слів, хоча фізично чує їх. Характерні ознаки:
  • Відсутність розуміння зверненої мови
  • “Мовний салат” — поєднання безглуздих слів і фраз
  • Мовленнєве “марення” — потік незрозумілих слів
  • Використання неологізмів (вигаданих слів)
  Приклад з практики: Пані Марія, 72 роки, після інсульту в лівій скроневій частці могла говорити швидко та з правильною інтонацією, але її мовлення було незрозумілим: “Купітьла менось моїдору коврашки” (хотіла попросити принести їй окуляри).
• Динамічна афазія — пов’язана з порушенням планування та організації мовленнєвого висловлювання. Виникає при ураженні премоторних відділів мозку. Характерні ознаки:
  • Неможливість розпочати говорити
  • Заміна потрібних слів іншими
  • Втрата “нитки розмови”
  • Бідність мовлення
• Семантична афазія — характеризується порушенням розуміння складних граматичних конструкцій, особливо прийменникових, та переносного змісту мовлення. Виникає при ураженні тім’яно-потиличних відділів домінантної півкулі. Характерні ознаки:
  • Нерозуміння логіко-граматичних конструкцій
  • Труднощі з розрізненням фраз типу “брат батька” та “батько брата”
  • Нерозуміння прийменників (над, під, за, перед)
  • Складність у сприйнятті метафор та прислів’їв
• Акустико-мнестична афазія — проявляється порушенням слухової пам’яті та здатності відтворювати звуки і слова. Виникає при ураженні середніх відділів скроневої частки. Характерні ознаки:
  • Нездатність запам’ятати та відтворити серію з 3-4 слів
  • Заміна слів близькими за змістом чи звучанням
  • Труднощі у сприйнятті мовлення при фоновому шумі
  • Швидка втомлюваність при мовленнєвому навантаженні
• Тотальна афазія — найтяжча форма мовленнєвого розладу, коли пацієнт повністю втрачає здатність говорити та розуміти мовлення. Виникає при масивних пошкодженнях мозку, зазвичай у випадку великих інсультів із залученням кількох мовленнєвих центрів.

2. Дизартрія

Дизартрія — це порушення вимови, спричинене ураженням м’язів, які беруть участь у мовленні (м’язи язика, губ, гортані, м’якого піднебіння, голосових зв’язок, дихальних м’язів). На відміну від афазії, при дизартрії порушується не сама функція мовлення, а її механічна складова — артикуляція. У пансіонаті “Кращий” ми спостерігаємо дизартрію приблизно у 40% пацієнтів після інсульту.

Залежно від локалізації ураження нервової системи розрізняємо:

• Бульбарна дизартрія — ураження ядер черепних нервів у довгастому мозку
• Псевдобульбарна дизартрія — ураження кортико-нуклеарних шляхів
• Екстрапірамідна дизартрія — ураження базальних гангліїв
• Мозочкова дизартрія — ураження мозочка та його зв’язків

Приклад з практики: Пан Василь, 58 років, після інсульту у стовбурі мозку мав виражену бульбарну дизартрію. Його мовлення стало повільним, змазаним, із гугнявим відтінком, голос — монотонним і тихим. При цьому він повністю розумів звернену мову і міг правильно добирати слова, але вимова була настільки порушена, що близькі його ледве розуміли.

Як відновити мовлення після інсульту?

Відновлення мовлення після інсульту — це тривалий процес, який потребує терпіння, наполегливості та професійного підходу. За нашим досвідом у пансіонаті “Кращий”, ефективність реабілітації значною мірою залежить від таких факторів:

1. Час початку реабілітації — чим раніше розпочато відновлення, тим вищі шанси на успіх
2. Локалізація та розмір ураження мозку
3. Вік пацієнта — молодші пацієнти зазвичай мають кращий прогноз
4. Вмотивованість пацієнта та підтримка оточення
5. Регулярність та інтенсивність занять

Механізми відновлення мовлення

У нашій практиці спостерігаємо три основні варіанти відновлення:

1. Істинне відновлення — повне відновлення здатності говорити. Можливе за умови, що нервові клітини не загинули, а лише тимчасово втратили свою функцію через набряк, гіпоксію або порушення провідності нервових сигналів. Цей варіант найчастіше спостерігається у перші 3-6 місяців після інсульту.
2. Компенсація — втрачені функції беруть на себе інші ділянки мозку завдяки нейропластичності (здатності мозку перебудовуватися, створюючи нові нейронні зв’язки). Цей процес потребує часу та активної стимуляції через спеціальні вправи.
3. Реадаптація — людина пристосовується до життя з порушеннями мовлення, для спілкування можуть використовуватися допоміжні засоби (картки з малюнками, електронні синтезатори мовлення, спеціальні мобільні додатки, системи альтернативної комунікації).

Комплексна програма відновлення мовлення після інсульту

У пансіонаті “Кращий” ми розробляємо індивідуальні програми реабілітації, які включають:

1. Медикаментозна терапія

Призначається лікарем-неврологом і має на меті:

• Покращення кровопостачання мозку (вазоактивні препарати, антикоагулянти)
• Нейропротекцію (захист нейронів від подальшого пошкодження)
• Стимуляцію нейропластичності (ноотропні препарати)
• Корекцію супутніх станів (артеріальна гіпертензія, аритмія)

Приклад схеми лікування: Нашій пацієнтці Софії Петрівні, 68 років, з моторною афазією після ішемічного інсульту призначено: Вінпоцетин 10 мг тричі на день, Пірацетам 800 мг двічі на день, ацетилсаліцилова кислота 75 мг один раз на день, препарати для контролю артеріального тиску.

2. Логопедичні заняття

Проводяться щодня по 30-40 хвилин, іноді двічі на день. Логопед підбирає вправи залежно від типу мовленнєвого порушення:

• При моторній афазії:
  • Відновлення артикуляції окремих звуків
  • Тренування вимови складів, потім слів
  • Повторення за логопедом коротких фраз
  • Відтворення автоматизованих рядів (рахування, дні тижня)
  • Договорювання слів і фраз
• При сенсорній афазії:
  • Співвіднесення предметів з їхніми зображеннями
  • Сортування предметів за категоріями
  • Вибір названого предмета серед кількох
  • Виконання простих інструкцій з поступовим ускладненням
  • Робота з картками слів і відповідних зображень
• При дизартрії:
  • Масаж артикуляційного апарату
  • Артикуляційна гімнастика
  • Дихальні вправи
  • Вправи для голосу (модуляція, зміна гучності)
  • Вимовляння складних звукосполучень

Приклад з практики: З Ігорем Степановичем, 62 роки, який мав ефферентну моторну афазію, ми починали з вправ для губ і язика (витягування губ трубочкою, облизування губ, торкання язиком піднебіння). Поступово перейшли до вимовляння простих звуків (а, о, у), потім складів (ма, па, та). Через три тижні пацієнт зміг вимовляти прості слова (мама, тато, дай, іди), а через два місяці — короткі речення.

3. Масаж та фізіотерапія

У пансіонаті “Кращий” ми активно застосовуємо такі методики:

• Логопедичний масаж — спеціальні прийоми масажу обличчя, шиї, губ, язика для поліпшення тонусу м’язів, задіяних у мовленні
• Міофасціальний реліз — техніка глибокого впливу на м’язові фасції для зняття напруги
• Точковий масаж — вплив на біологічно активні точки
• Фізіотерапевтичні процедури:
  • Електростимуляція м’язів артикуляційного апарату
  • Магнітотерапія
  • Лазеротерапія
  • Ультразвукова терапія

4. Нейропсихологічна корекція

Нейропсихолог працює над:

• Відновленням когнітивних функцій (пам’ять, увага, мислення)
• Подоланням емоційних проблем (депресія, тривога)
• Мотивацією до продовження реабілітації
• Адаптацією до нових умов життя

У пансіонаті “Кращий” ми проводимо як індивідуальні, так і групові сесії, що сприяє соціалізації пацієнтів.

5. Ерготерапія

Спрямована на відновлення побутових навичок та адаптації в повсякденному житті:

• Навчання альтернативним способам комунікації
• Використання спеціальних пристроїв та додатків
• Тренування навичок самообслуговування з урахуванням мовленнєвих порушень

6. Інноваційні методики

У пансіонаті “Кращий” ми активно впроваджуємо сучасні підходи:

• Музична терапія — особливо ефективна при моторній афазії, коли пацієнт не може говорити, але може співати. Під час співу активізуються обидві півкулі мозку, створюються нові нейронні зв’язки.
• Комп’ютерні програми — спеціальні додатки для планшетів і смартфонів, які в ігровій формі тренують мовленнєві навички (наприклад, “Neuroplan”, “Constant Therapy”).
• Транскраніальна магнітна стимуляція (ТМС) — неінвазивна стимуляція певних ділянок мозку, яка сприяє нейропластичності.
• Біологічний зворотний зв’язок — методика, яка дозволяє пацієнту бачити на екрані результати своїх зусиль і коригувати їх.

Логопедичні вправи для відновлення мовлення

У нашому пансіонаті ми розробили комплекс вправ, які можна виконувати щодня:

1. Вправи для губ

• “Посмішка-трубочка” — чергування розтягування губ у посмішку і витягування їх трубочкою (10-15 разів)
• “Надування щік” — надування обох щік одночасно, потім по черзі (8-10 разів)
• “Перекочування повітря” — перекочування повітря з однієї щоки в іншу (8-10 разів)
• “Поцілунок” — витягування губ вперед, наче для поцілунку (10-12 разів)
• “Усмішка з опором” — спроба посміхнутися, притримуючи куточки губ пальцями (5-6 разів)

2. Вправи для язика

• “Годинник” — висунути язик і рухати ним вправо-вліво, торкаючись куточків губ (10-12 разів)
• “Чистимо зуби” — облизування язиком верхніх і нижніх зубів із зовнішнього та внутрішнього боку (по 5-6 разів у кожному напрямку)
• “Конячка” — цокання язиком із різною швидкістю (15-20 разів)
• “Лопата-голка” — чергування широкого та вузького язика (10-12 разів)
• “Чашечка” — формування язиком форми чашечки (5-6 разів, утримувати 5-7 секунд)

3. Вправи для м’якого піднебіння та голосу

• “Позіхання” — широко відкривати рот, імітуючи позіхання (6-8 разів)
• “Полоскання” — імітація полоскання горла без води (5-6 разів)
• “Ковтання” — ковтальні рухи з напруженням м’язів шиї (10-12 разів)
• “Гудок” — тягнуте вимовляння звуків “а”, “о”, “у”, “и” з різною інтонацією та гучністю
• “Сходинки” — вимовляння звуків з поступовим підвищенням і зниженням тону

4. Дихальні вправи

• “Свічка” — імітація задування свічки з різною інтенсивністю
• “Кульки” — надування уявних кульок різного розміру
• “Футбол” — дмухання на ватну кульку, намагаючись загнати її у “ворота”
• “Дихання животом” — глибоке діафрагмальне дихання (вдих — живіт надувається, видих — опускається)
• “Ступінчасте дихання” — переривчастий вдих і видих

Приклад застосування: З Надією Іванівною, 70 років, яка мала дизартрію після інсульту, ми починали з найпростіших вправ — надування щік і позіхання. Поступово додавали складніші — “годинник”, “чашечка”. Після трьох тижнів щоденних тренувань по 15-20 хвилин мовлення стало значно розбірливішим.

Як спілкуватися з людиною, яка має порушення мовлення?

У пансіонаті “Кращий” ми навчаємо як персонал, так і родичів пацієнтів правильно взаємодіяти з людьми, які мають мовленнєві розлади:

1. Говоріть повільно і чітко, використовуйте прості фрази. Говоріть нормальним тоном, не підвищуйте голос, ніби спілкуєтесь із особою з порушенням слуху.
2. Використовуйте короткі речення з простою граматичною структурою. Уникайте складних запитань і конструкцій із подвійним запереченням.
3. Підкріплюйте мовлення жестами та мімікою. Показуйте предмети, про які говорите, використовуйте малюнки та фотографії.
4. Давайте достатньо часу для відповіді. Не перебивайте і не намагайтеся закінчити фразу замість пацієнта, навіть якщо знаєте, що він хоче сказати.
5. Перевіряйте розуміння, просячи пацієнта показати або кивнути, якщо він погоджується чи розуміє.
6. Уникайте багатослівності та “дитячого” тону — спілкуйтеся як з рівним, не принижуючи гідності людини.
7. Будьте терплячими і підбадьорюйте будь-які спроби говорити, навіть якщо вони недосконалі.
8. Створюйте ситуації для спілкування — обговорюйте новини, спогади, плани на майбутнє.
9. Не ізолюйте пацієнта від розмов та соціальних контактів, навіть якщо здається, що він не розуміє.
10. Використовуйте альтернативні методи комунікації — письмо, малювання, жести, картки з зображеннями.

Приклад із практики: Родина пана Миколи, 75 років, із сенсорною афазією спочатку намагалася спілкуватися з ним як раніше — швидко, складними реченнями, часто перебиваючи його спроби щось сказати. Це призводило до фрустрації з обох сторін. Ми провели з родиною тренінг із комунікації, навчили використовувати картки з малюнками, писати ключові слова великими літерами та давати пацієнту достатньо часу для реакції. За два тижні якість спілкування значно покращилася, зменшилося напруження, пан Микола став спокійнішим і більш відкритим до контакту.

Переваги пансіонату “Кращий”

Догляд за людьми похилого віку, які перенесли інсульт і мають порушення мовлення, вимагає особливих знань, навичок і цілодобової уваги. Наш пансіонат “Кращий” пропонує професійну допомогу та реабілітацію для таких пацієнтів.

1. Професійний медичний супровід

• Цілодобове спостереження кваліфікованими медичними сестрами
• Регулярні огляди лікаря-невролога та терапевта
• Контроль прийому медикаментів та фізіологічних показників
• Швидке реагування при погіршенні стану

2. Спеціалізована реабілітація

• Індивідуальні заняття з логопедом (5-6 разів на тиждень)
• Сеанси масажу та фізіотерапії
• Заняття з психологом та нейропсихологом
• Ерготерапія для відновлення побутових навичок
• Групові заняття для соціалізації

3. Комфортні умови проживання

• Затишні номери різних категорій (від одномісних до тримісних)
• Спеціально обладнані ванні кімнати з поручнями
• Зручні ліжка з функцією регулювання висоти
• Система виклику персоналу в кожному номері
• Комфортна температура та вологість повітря

4. Збалансоване харчування

• Дієтичне меню, розроблене з урахуванням потреб літніх людей
• 5-разове харчування
• Індивідуальний підхід при порушеннях ковтання (дисфагії)
• Контроль водного балансу

5. Організація дозвілля

• Групові заняття арт-терапією
• Музичні вечори та концерти
• Перегляд фільмів
• Настільні ігри
• Прогулянки на свіжому повітрі в упорядкованому парку

6. Психологічна підтримка родини

• Консультації для родичів щодо особливостей догляду
• Тренінги з ефективного спілкування
• Групи підтримки
• Можливість цілодобового відвідування

Історія успіху: Галина Петрівна, 78 років, потрапила до нашого пансіонату через два тижні після інсульту з тяжкою моторною афазією та правостороннім парезом. Мовлення було відсутнє, спілкувалася лише жестами та мімікою. Завдяки комплексній реабілітації (щоденні заняття з логопедом, масаж, фізіотерапія, психологічна підтримка) через три місяці змогла вимовляти прості фрази, а через півроку — спілкуватися короткими реченнями. Паралельно відновилася здатність ходити з опорою на тростину. Зараз, після року реабілітації, Галина Петрівна самостійно пересувається, бере участь у групових заняттях і телефонує дітям, розповідаючи про свої успіхи.

Висновок

Відновлення мовлення після інсульту — складний, але цілком можливий процес. Ключовими факторами успіху є раннє втручання, комплексний підхід до реабілітації та регулярність занять. У пансіонаті “Кращий” ми створюємо оптимальні умови для ефективного відновлення мовленнєвих функцій та повернення наших пацієнтів до повноцінного життя.

Якщо у вашій родині є людина, яка перенесла інсульт і потребує професійної допомоги у відновленні мовлення, наша команда готова надати всебічну підтримку та індивідуальний підхід до кожного пацієнта.

---

Автор: Олена Петрівна Коваленко, старша медична сестра пансіонату “Кращий”, спеціаліст з реабілітації після інсульту

Консультант: Валентин Олексійович Притула, лікар-невролог вищої категорії, кандидат медичних наук